Творчі домашні завдання з фізики

Наведемо приклади використання творчих домашніх завдань у курсі «Фізика – 7»   № 1. ( Урок 3. Тема: Фізичні величини та їх вимірювання.)

Під час вимірювання довжини за допомогою учнівської лінійки може бути допущена помилка за рахунок неправильного розміщення ока. На мал. 1 показано правильне (праворуч) і неправильне розміщення ока під час вимірювань. Поясніть, чим викликана така помилка. На практиці при виконанні багатьох вимірювань кожного разу розміщувати око так, як показаний на малюнку незручно. Як би ви удосконалили конструкцію лінійки, щоб ця помилка стала мінімальною при будь-якому розміщенні ока.

Відповідь: Край лінійки, на якому нанесена шкала, зробити скошеним.

 

№ 2. (Урок 3. Тема: Фізичні величини та їх вимірювання.)

Як визначити із землі ( приблизно) висоту дерева, телеграфного стовпа чи іншого предмета, маючи в розпорядженні тільки лінійку, довжиною 20-30 см? Запропонуйте свій спосіб.

Відповідь: ( Можливе рішення) Зробити на дереві крейдою відмітку на висоті 1 м від поверхні землі, відійти на деяку відстань від дерева і розмістити лінійку на витягнутій уперед руці, так, щоб її шкала перекривала все дерево. Висота дерева в метрах буде приблизно дорівнювати відношенню числа поділок шкали, що приходяться на все дерево, до числа поділок, що приходяться на 1 м. Мал. 2.

Мал..2.

 

 

№ 3. ( Урок 3. Тема Фізичні величини та їх вимірювання.)

Для визначення площі фігур складної форми інколи використовують такий метод: вимірювану фігуру накладають на папір у клітинку й обводять її контур . Потім рахують число повних квадратів, що потрапили всередину контуру й додають половину кількості неповних квадратиків, через які пройшла лінія контуру фігури. Мал.3.

  • Дайте відповідь на питання : а) від чого залежить точність такого методу вимірювання? б) як її можна підвищити? в) як скористатися цим методом, якщо предмет надто великий, щоб його можна було зобразити на папері в натуральну величину?
  • Запропонуйте інший спосіб визначення площі фігур складної конфігурації.

Відповідь: 1) а) точність вимірювання залежить від величини квадратиків на папері; б) намалювати на папері зображення предмета із зменшенням його в певне число разів. При цьому треба зауважити, що при зменшенні лінійних розмірів предмета, наприклад, в 2 рази, його площа зменшиться в 4 рази.

  • Можливе рішення. Площі фігур, які вирізають з картону чи паперу пропорційні  масі цих фігур ( якщо листи  картону чи паперу однорідні). Тому площа будь-якої фігури, що вирізали з картону ( у дм кв.), дорівнює відношенню її маси до маси 1 дм кв. картону. Значити, для того щоб визначити площу якої-небудь фігури, можна вирізати її з картону, зважити, визначити масу 1 дм кв. картону й знайти відношення.

Мал. 3

 

№ 4. ( Урок 3. Тема. Фізичні величини та їх вимірювання.)

Вузький, але глибокий колодязь має форму показану на мал. 4 у розрізі. У горизонтальному розрізі широка й вузька частини колодязя ці квадрати. Запропонуйте спосіб, як визначити об’єм колодязя не опускаючись у нього.

Відповідь.( Можливе рішення.) Глибина вузької і широкої частини колодязя може бути визначена за допомогою нитки з підвішеним до її кінця вантажком. Сторона верхнього квадрата вимірюється безпосередньо, а нижнього за допомогою будь-якої дошки чи рейки з одвісом: на дошці, що поклали зверху впоперек колодязя, за допомогою відвісу  відмічають дві крапки , відстань між якими дорівнює ширині вузької частини колодязя. Знявши ці виміри, нескладно виміряти об’єм колодязя.

 

Мал.4.

№ 5. ( Урок 7. Тема. Дифузія. Швидкість рухові молекул і температура.)

Дослідіть, чи залежить швидкість дифузії від роду рідин, що дотикаються.

Відповідь: Спостереження показують, що швидкість дифузії залежить від роду рідин, що дотикаються. Щоб упевнитись у цьому, потрібно взяти дві чи три пари рідин ( наприклад, воду й гас, розчин мідного купоросу й воду та ін.), що розділені між собою наступним чином. У скляну посудину налити до половини води. Взяти лійку з довгою шийкою й опустити її в посудину так, щоб кінець шийки доходив до дна. Потім обережно доливати в посудину іншу рідину. Рідини в посудині розділяться на два шари з різко вираженою межею поділу: більш важкий розчин буде внизу, а зверху-більш легкий.

 

№ 6. ( Урок 8. Тема. Взаємне притягання й відштовхування молекул.)

Придумайте простий дослід, за допомогою якого можна показати, що між молекулами твердих тіл є проміжки.

Відповідь:(Можливе рішення.) Якщо вдарити по шматку свинцю загостреним стальним предметом, те можна залишити помітну вм’ятину. При цьому загальні розміри свинцю не зміняться. З цього можна зробити висновок, що молекули свинцю навколо вм’ятини згущуються, тобто зменшуються міжмолекулярні проміжки.

 

№ 7. ( Урок 8. Тема. Взаємне притягання й відштовхування молекул.)

Відомо, що між молекулами у твердих тілах існують сили взаємного притягання . Спробуйте встановити на досліді, одинакові чи різні ці сили у двох різних речовин, наприклад, у міді чи сталі.

Відповідь:( Можливе рішення.) Шматки мідного і сталевого дроту рівної товщини підвішують за кінці у вертикальному положенні і поступово навантажують. Дослід показує, що мідний дріт розривається під дією вантажу значно швидше, ніж стальний. Отже, молекули сталі взаємодіють сильніше.

 

№ 8. ( Урок 8. Тема. Взаємне притягання й відштовхування молекул.)

Якщо поверхні якої-небудь  рідини доторкнутись скляною пластинкою, те вона прилипає до рідини, щоб відірвати її від рідини, потрібно прикласти деяку силу. Після цього на нижній поверхні пластинки залишається тонка куля рідини. Це явище можна пояснити тим, що при відриві пластинки доводиться переборювати сили взаємного притягання між молекулами рідини ( відривається не пластинка від рідини, а прилипла куля води). Використовуючи цей дослід, з’ясуйте, чи однакова сила молекулярної взаємодії в різних рідин.

Відповідь: Можливе рішення. Пластинку підвісити на пружині чи гумці, як показаний на мал. 5. Дотикаючись пластинкою поверхні різних рідин і відмічаючи розтяг пружини при відриві від рідини, можна встановити, що сили молекулярної взаємодії в різних рідин будуть різними.

 

Малий. 5

 

Важливим питанням, що стоїть сьогодні перед шкільним вчителем є наступне : як розвинути прагнення учнів до самоосвіти, до самостійного здобування знань? Адже не таємниця, що деяка частина учнів негативно ставиться до тих чи інших навчальних предметів. В тому числі й до фізики. За таких умов нічого й ставити питання про самоосвіту. Тому спочатку треба сформувати позитивне ставлення до навчального завдання. А потім і до предмета, побудувавши його на основі між предметних зв’язків. Для розвитку в учнів прагнення до самоосвіти з фізики спочатку рекомендувалася доступна, популярна література, багата цікавими даними, фактами, ілюстраціями, часто пов’язана з іншими предметами. Школярі заохочуються до пошуку додаткових знань, до їх поглиблення. Учитель постійно нагадує про значимість, важливість цього пошуку. Робота учнів будується з урахуванням їхніх інтересів, захоплень, кругозору, життєвого досвіду. Поступово прагнення до самоосвіти у учнів проявляється в читанні додаткової літератури із власної ініціативи, самостійному пошуку нових джерел інформації.

Учитель постійно прагне того, щоб підвищити рівень самостійності у пізнавальній діяльності, поступово переводячи їх самоосвітню діяльність із системи, якою він управляє, в  самокеровану В сучасних умовах це дуже важливо, адже кількість знань сьогодні лавиноподібно збільшується.

 

Література

  1. Гадяцький М.В., Хлебнікова Т.М. Організація навчального процесу в сучасній школі. – Харків: Видавництво «Ранок», «Векста». – 2004. – 136 с.
  2. Інтерактивні методи навчання. Досвід упровадження / за ред.. В. Шарко.- Херсон: Олді – Плюс. – 2002. – 207 с.
  3. Кучеренко Т. А., Смирнова М. Е., Малютіна О. В. Інновації як умова ефективної організації навчально – виховного процесу в сучасній школі // Відкритий урок. – № 7-8. – 2003. – С. 33-50.
  4. Педагогічна творчість і майстерність: Хрестоматія / Укл. Н.В. Гузій. – К.: ІЗМН, 2000. – 168 с.
  5. Потапова Т.В. Технологія навчання фізики як системний спосіб організації навчання // Відкритий урок. – № 13-15. – 2003. –с. 128-130.
  6. Сиротинко Г.О. Сучасний урок: інтерактивні технології навчання. – Харків: основа. – 2003. – 96 с.